З 1 січня 2026 року в Україні діє оновлений Національний календар профілактичних щеплень, який охоплює захист від 11 інфекційних хвороб замість попередніх 10. Основна новація — безоплатна однократна вакцинація дівчат 12–13 років проти вірусу папіломи людини 9-валентною вакциною, а також синхронізація схем для гепатиту B, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту та Hib-інфекції в єдиний графік 2-4-6-18 місяців із широким застосуванням комбінованих препаратів.
Друга доза КПК (кір, паротит, краснуха) перенесена на 4 роки, БЦЖ роблять уже через 24 години після народження, а всі дози проти поліомієліту — виключно інактивованою вакциною. Це зменшує кількість ін’єкцій і візитів, підвищує охоплення та наближає українську практику до стандартів ВООЗ і країн Європи.
Обов’язкові щеплення залишаються безоплатними, а для пропущених доз лікар складає індивідуальний план. Дорослі отримують ревакцинацію проти дифтерії та правця кожні 10 років, а додаткові вакцини (пневмококова, ротавірусна, вітряна віспа) доступні за власний рахунок.
Що саме змінилось у календарі з 1 січня 2026 року
Головний документ, який регулює строки імунізації, затверджений наказом МОЗ і набрав чинності на початку року. Відтепер обов’язковий захист охоплює туберкульоз, вірусний гепатит B, кір, епідемічний паротит, краснуху, поліомієліт, дифтерію, правець, кашлюк, гемофільну інфекцію типу b та вірус папіломи людини.
Найпомітніша зміна — введення одноразового щеплення проти ВПЛ для дівчат віком від 12 років до 13 років 11 місяців 29 днів. Вакцина 9-валентна, захищає від найонкогенніших типів вірусу, які спричиняють рак шийки матки та інші захворювання. Для дівчат із ВІЛ або імунодефіцитом схема може бути тридозовою і починається з 9 років.
Схеми первинного курсу для гепатиту B, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Hib тепер повністю збігаються: 2, 4, 6 і 18 місяців. Це дозволяє застосовувати п’яти- та шестикомпонентні комбіновані вакцини, тож замість кількох уколів дитина отримує один. Повний перехід на інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ) усунув використання оральної живої вакцини. Друга доза КПК перенесена з 6 на 4 роки, щоб забезпечити захист до вступу в дитячий садок. БЦЖ вводять протягом перших 24 годин життя в пологовому будинку, якщо стан матері та дитини дозволяє.
За даними Центру громадського здоров’я України, ці кроки гармонізують національну систему з європейськими підходами і зменшують логістичне навантаження на батьків.
Чому саме такі строки: науковий механізм і логіка змін
Імунна система новонародженого ще не має повного захисту. Антитіла, отримані від матері, поступово зникають протягом перших місяців, тому перші дози потрібні саме тоді, коли ризик інфікування зростає, а організм уже здатний формувати власну відповідь. Комбіновані вакцини містять очищені антигени або інактивовані патогени, які запускають вироблення антитіл і клітин пам’яті без розвитку хвороби.
Перенесення другої дози КПК на 4 роки базується на епідеміологічних даних: більшість спалахів кору в дошкільному віці виникає саме серед дітей, які отримали лише одну дозу. Раннє введення БЦЖ зменшує ризик тяжких форм туберкульозу (міліарного та менінгіту) у немовлят. Єдина схема 2-4-6-18 місяців підвищує ймовірність завершення курсу, бо батькам легше запам’ятати одні й ті самі дати візитів.
Повний перехід на ІПВ відповідає рекомендаціям ВООЗ для Європейського регіону: інактивована вакцина виключає ризик вакцино-асоційованого паралітичного поліомієліту і захищає від усіх трьох типів поліовірусу. ВПЛ-вакцинація в 12–13 років використовує вікно, коли більшість дівчат ще не почали статеве життя, а імунна відповідь на 9-валентний препарат є максимальною.
Повний графік обов’язкових щеплень за віком
Нижче наведена актуальна схема. Вік указаний як рекомендований; лікар може коригувати інтервали з урахуванням індивідуальних обставин, зберігаючи мінімальні проміжки між дозами.
| Вік | Вакцини | Примітки |
|---|---|---|
| 2 доба життя | БЦЖ (туберкульоз) | У пологовому будинку. За відсутності контакту з хворим на ТБ можливе введення до 7 місяців без проби Манту |
| 2 місяці | Гепатит B, АаКДП (або АКДП), ІПВ, Hib | Можлива комбінована 5- або 6-компонентна вакцина |
| 4 місяці | Гепатит B, АаКДП, ІПВ, Hib | Друга доза первинного курсу |
| 6 місяців | Гепатит B, АаКДП, ІПВ, Hib | Третя доза |
| 12 місяців | КПК (кір, паротит, краснуха) | Перша доза |
| 18 місяців | Гепатит B, АаКДП, ІПВ, Hib | Ревакцинація (четверта доза) |
| 4 роки | КПК | Друга доза |
| 6 років | АДП (дифтерія, правець), ІПВ | Ревакцинація |
| 12–13 років (дівчата) | ВПЛ | Одноразово, 9-валентна вакцина |
| 16 років | АДП | Ревакцинація |
| Дорослі | АДП | Кожні 10 років |
Дані базуються на офіційному Календарі МОЗ України та матеріалах Національного порталу з імунізації. Нульова доза гепатиту B у пологовому будинку залишається обов’язковою для дітей із груп ризику (мати з HBsAg-позитивним статусом або невідомим статусом).
Поширені помилки та міфи, які все ще зустрічаються
Навіть після оновлення календаря батьки часто повторюють одні й ті самі хибні кроки. Ось найчастіші з поясненням, чому так робити не варто.
- Відкладати щеплення «поки дитина не підросте». Імунна відповідь у немовлят достатня, а ризик тяжких ускладнень від інфекцій у перші місяці життя значно вищий. Затримка створює вікно вразливості.
- Вважати, що комбіновані вакцини «перевантажують» імунітет. Дитина щодня стикається з тисячами антигенів у довкіллі. Кількість антигенів у сучасних вакцинах — мізерна порівняно з природним навантаженням.
- Пропускати ревакцинації після 6 років, бо «вже все зроблено». Захист проти дифтерії та правця слабшає, а спалахи цих хвороб серед підлітків і дорослих реєструються регулярно.
- Відмовлятися від ВПЛ-вакцини, бо «дитина ще маленька». Саме 12–13 років — оптимальний вік для формування стійкого імунітету до початку можливого інфікування.
- Робити «титр антитіл» замість щеплення. Серологічні тести не замінюють вакцинацію і не входять до стандартного календаря для здорових дітей.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли батьки відклали другу дозу КПК до 7 років «бо дитина часто хворіла». У результаті під час локального спалаху кору дитина захворіла з ускладненнями. Після одужання курс було завершено, але зайвого ризику можна було уникнути.
Що робити, якщо графік порушено
Пропущені дози не означають, що все треба починати спочатку. Лікар складає індивідуальний план «наздоганяння», дотримуючись мінімальних інтервалів. Для більшості вакцин інтервал між дозами первинного курсу не повинен бути меншим за 28 днів, а між первинним курсом і ревакцинацією — не менше 6 місяців.
Якщо дитина отримала частину щеплень за кордоном, потрібні документи з перекладом або витяг із електронної системи. У випадку втрати карти щеплень сімейний лікар може перевірити дані в електронній системі охорони здоров’я або скласти план на основі віку та епідеміологічної ситуації.
Для дітей, які перебували в зонах бойових дій або мали тривалі перерви в медичному спостереженні, пріоритетними залишаються КПК, поліомієліт і дифтерія-правець. Додаткові вакцини (проти пневмококу, ротавірусу, вітряної віспи, гепатиту А) лікар рекомендує індивідуально з урахуванням ризиків.
Щеплення для дорослих і окремих груп
Календар не обмежується дитячим віком. Ревакцинація проти дифтерії та правця (АДП-М) потрібна кожні 10 років протягом усього життя. Вагітним рекомендують вакцину з кашлюковим компонентом у третьому триместрі для захисту новонародженого. Медичні працівники, військові, люди з хронічними захворюваннями та особи старше 60 років мають додаткові показання до грипозної, пневмококової та інших вакцин.
Для мандрівників існують окремі схеми (жовта лихоманка, кліщовий енцефаліт, гепатит А), які не входять до національного календаря, але можуть бути зроблені в кабінетах імунопрофілактики. Після 2026 року особливу увагу приділяють жінкам репродуктивного віку щодо статусу вакцинації проти краснухи та ВПЛ.
Чек-лист перед візитом і відповіді на часті питання
Перед тим як йти на щеплення, варто перевірити кілька пунктів:
- Переглянути карту профілактичних щеплень або електронний запис.
- Переконатися, що дитина здорова (температура нормальна, немає гострих симптомів).
- Підготувати питання лікарю про можливі реакції та коли можна купати, гуляти.
- Уточнити, чи є в закладі потрібна комбінована вакцина.
- Запланувати наступний візит одразу після отримання дози.
Найчастіші запитання, які чують педіатри:
Чи можна робити кілька щеплень в один день? Так, більшість вакцин календаря сумісні і навіть краще вводяться одночасно, щоб зменшити кількість візитів.
Що робити, якщо після щеплення піднялася температура? Це нормальна реакція. Дають жарознижувальне за віком, спостерігають. Якщо температура тримається понад 3 доби або з’являються судоми — звертаються до лікаря.
Чи потрібна підготовка антигістамінними? Ні, рутинно не призначають. Лише за наявності попередніх алергічних реакцій на компоненти вакцини.
Чи можна щепити дитину з алергією? Більшість алергій не є протипоказанням. Абсолютні протипоказання — важка алергічна реакція на попередню дозу або компоненти.
Де подивитися свій статус щеплень? У сімейного лікаря через електронну систему або в карті форми 063/о.
Коли варто негайно звернутися до фахівця
Більшість реакцій на вакцини минають самостійно протягом 1–3 днів. Однак є ситуації, коли потрібна термінова консультація: температура вище 39,5 °C, яка не знижується, судоми, різке збліднення або втрата свідомості, набряк обличчя чи утруднене дихання, тривалий плач більше 3 годин у немовляти, поява висипу з крововиливами.
Також варто записатися до лікаря, якщо виявлено, що дитина значно відстає від календаря (більше ніж на 2–3 дози), або якщо в родині є випадки імунодефіциту, онкологічних захворювань чи прийому імуносупресантів. У таких випадках схему підбирають індивідуально, іноді з залученням імунолога.
Оновлений календар 2026 року зробив захист зручнішим і ширшим. Головне — не відкладати візит і довіряти перевіреним схемам, які базуються на багаторічних даних і міжнародному досвіді. Регулярна імунізація залишається одним із найефективніших способів зберегти здоров’я і дитини, і всієї родини.
Leave a Reply