Скільки жінок помирає при родах: що стоїть за цифрою

У 2023 році у світі померло близько 260 000 жінок під час вагітності, пологів і в перші 42 дні після них. Це понад 700 смертей щодня, або одна приблизно кожні дві хвилини. Коефіцієнт материнської смертності становив 197 випадків на 100 000 живонароджень — на 40% менше, ніж у 2000 році, але все ще майже втричі вище за ціль сталого розвитку до 2030 року (менше 70).

Скільки жінок помирає при родах, залежить не від «везіння», а від доступу до кваліфікованої допомоги, крові, антибіотиків і часу. У країнах із високим доходом показник близький до 10 на 100 000, у країнах із низьким — 346. В Україні оцінки ВООЗ для 2023 року дають близько 15 на 100 000, тоді як національні дані UNFPA фіксують зростання з 18,9 у 2023-му до 25,9 у 2024-му — на тлі атак на пологові й масового переміщення.

Більшість цих смертей можна запобігти: післяпологова кровотеча, прееклампсія, сепсис, тромбоемболія й ускладнення небезпечного аборту не є неминучістю. Нижче — як читати цифри, чим Україна відрізняється від Європи, які сигнали не можна ігнорувати після виписки і що реально знижує ризик.

Одна смерть кожні дві хвилини: навіщо ділити на 100 тисяч

Абсолютне число — 260 000 за рік — вражає, але саме по собі погано порівнює країни. У державі з мільйоном пологів і в державі з 180 тисячами «сирі» смерті виглядатимуть інакше навіть за однакового ризику. Тому міжнародна статистика користується коефіцієнтом материнської смертності (КМС, або MMR): кількість материнських смертей на 100 000 живонароджень за той самий період. Глобальний КМС-2023 — 197 (інтервал невизначеності 174–233). Це вже не «скільки померло», а «який ризик однієї вагітності».

Окремо рахують довічний ризик: імовірність, що 15-річна дівчина помре від ускладнень вагітності чи пологів протягом репродуктивного життя. Тут грає роль і КМС, і середня кількість народжень на жінку. У країнах із низьким доходом цей ризик становить 1 до 66, у країнах із високим — 1 до 7933. У країнах Африки на південь від Сахари — 1 до 55, у Західній Європі — близько 1 до 14 000. Різниця не в «фізіології африканських жінок», а в системі: хто приймає пологи, чи є кров, окситоцин, сульфат магнію і можливість зробити кесарів розтин протягом години.

Материнська смерть за визначенням ВООЗ — це смерть жінки під час вагітності або протягом 42 днів після її закінчення від будь-якої причини, пов’язаної з вагітністю чи її веденням, незалежно від тривалості й місця вагітності. Нещасні випадки й супутні причини, не пов’язані з вагітністю, не входять. Пізня материнська смерть — від 43-го дня до року — у більшості країн майже не реєструється, хоча саме в цей період гинуть жінки від кардіоміопатії, тромбозів і самогубств. Через це офіційний КМС систематично занижує повну ціну пологів.

Ще один показник, який рідко потрапляє в заголовки: на одну материнську смерть припадає 20–30 випадків тяжкої материнської захворюваності — масивних кровотеч, еклампсії, сепсису, гістеректомії. Жінка виживає, але втрачає матку, нирки або здатність носити наступну вагітність. Питання «скільки жінок помирає при родах» насправді коротше за справжнє: скільки виходять із пологового з незворотною шкодою.

Не випадок, а механізм: що саме вбиває після народження дитини

Пологи — це контрольована кровотеча й контрольований стрес для судин, серця й системи згортання. Коли контроль зривається, смерть настає швидко. Глобальний аналіз причин за 2009–2020 роки показує чітку структуру, а не «загадкові ускладнення».

Причина	Частка материнських смертей	Коли найчастіше настає	Що зупиняє процес
Кровотеча (переважно післяпологова)	27%	Перші години після пологів	Окситоцин, масаж матки, транексамова кислота, кров, операція
Непрямі причини (ВІЛ, малярія, анемія, діабет, серце)	23%	Будь-коли під час вагітності й після	Лікування супутньої хвороби до й під час вагітності
Гіпертензивні розлади (прееклампсія, еклампсія)	16%	Друга половина вагітності й перший тиждень після	Вимірювання тиску, сульфат магнію, своєчасне розродження
Ускладнення аборту, викидня, позаматкової	8%	Перший триместр і після втручання	Безпечний аборт, антибіотики, зупинка кровотечі
Сепсис та інфекції	7%	Післяпологовий період	Гігієна, раннє розпізнавання, антибіотики
Емболія (тромбоемболія, емболія навколоплідними водами)	7%	Пологи й перші тижні після	Профілактика тромбозу, швидка діагностика задишки
Інші прямі акушерські причини	10%	Різний час	Кваліфікована допомога в пологах, анестезіологія

Джерело: систематичний аналіз причин материнських смертей, The Lancet Global Health, 2025 (дані 2009–2020); ключові факти ВООЗ, квітень 2025, who.int.

П’ять великих груп ускладнень дають близько 75% усіх материнських смертей. Кровотеча — майже третина. Після народження плаценти матка має скоротитися; якщо волокна «не беруть», жінка втрачає 500 мл і більше за лічені хвилини. У пологовому, де є окситоцин, кров і хірург, це керований стан. Удома, у підвалі чи в зруйнованій лікарні — ні. Саме тому 92% материнських смертей у 2023 році припали на країни з низьким і нижчим за середній доходом, а не на «складні пологи як такі».

Час смерті зміщується після народження дитини, а не «на висоті перейм». Більшість смертей від кровотечі й сепсису — післяпологові. Американські огляди комісій із материнської смертності (інша методологія, ніж ВООЗ, але корисна для таймінгу) показують приблизно такий розподіл: близько третини смертей — ще під час вагітності, близько 17% — у день пологів, майже 40% — протягом 42 днів після, решта — пізніше, до року. Перша доба після пологів — найкритичніше вікно: тут вирішує не «міцність організму», а наявність людини, яка вміє оцінити крововтрату й не відправляє жінку додому з мокрим прокладками «бо так буває».

Прямі причини — кровотеча, еклампсія, сепсис, розрив матки, емболія, ускладнення анестезії. Непрямі — хвороби, які вагітність загострює: вади серця, гіпертонія, діабет, інфекції. У країнах із добрим акушерством частка непрямих причин зростає: кровотечу вже вміють зупиняти, і на перший план виходять кардіологія й психіатрія. У бідних регіонах домінують прямі, «старі» причини XIX століття — ті самі, від яких Європа пішла після появи сульфаніламідів, пеніциліну й донорської крові в 1930–1950-х.

Україна: 15 за моделлю ВООЗ і 26 за національним рахунком

Дві цифри про одну країну не означають, що одна «правильна», а друга — ні. Модельована оцінка ВООЗ для України у 2023 році — близько 15 смертей на 100 000 живонароджень (інтервал приблизно 9–25). Це міжнародно порівнянний ряд: від 53 у 2000-му до 15 у 2023-му. Національний аналіз UNFPA, оприлюднений у грудні 2025-го, показує іншу динаміку воєнного часу: 18,9 у 2023-му і 25,9 у 2024-му. Народжень менше, смертей відносно більше. Приріст — 37%.

Різниця пояснюється методом і лагом. Глобальні оцінки згладжують рік до року, спираються на неповну реєстрацію й виходять із запізненням. Оперативні національні дані швидше ловлять шок системи: закриті пологові, нічні евакуації, стрес, анемію, пізній початок спостереження. З 2022 року пошкоджено або зруйновано понад 80 закладів материнської й неонатальної допомоги; загалом під ударами опинилися понад 2 760 медичних об’єктів. У прифронтових областях передчасні пологи й мертвонародження вищі за середні по країні, частка кесаревих розтинів у Херсоні сягала 46% за національних понад 28% (орієнтир ВООЗ для популяції — 10–15%).

Разом із КМС зросли маркери зриву допомоги: розриви матки — на 44%, гіпертензивні розлади вагітності — більш ніж на 12%, тяжка післяпологова кровотеча — майже на 9%. Розрив матки в мирний час — рідкісна катастрофа при занедбаній рубцевій матці або затягнутих пологах. Стрибок на 44% — сигнал, що жінки доїжджають пізно, що кесарів роблять у складніших умовах і що спостереження за рубцем після попереднього розтину просідає.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли жінка після виписки з пологового на другий день ігнорувала розпираючий головний біль і «мушки» перед очима, бо їй сказали, що «після епідуралки так буває». Тиск виявився 170/110. Це вже не «втома молодої мами», а прееклампсія, яка після пологів не зникає за командою. Сульфат магнію й контроль тиску тут важать більше, ніж заспокійливі розмови.

Для читачки в умовно спокійному місті України ризик усе ще ближчий до європейського, ніж до сахельського. Для жінки з прифронтової громади, яка народжує після кількох переїздів, без повного обміну картки й з гемоглобіном 90 г/л, формула інша. Війна не «трохи погіршує статистику» — вона ламає саме ті ланки, які в мирний час роблять пологи безпечними: доїзд, кров, цілодобовий анестезіолог, спостереження після виписки.

Карта ризику: де пологи майже безпечні, а де — ні

У 2023 році на країни Африки на південь від Сахари припало близько 70% материнських смертей світу (182 000) при КМС 454. Південна Азія — ще 17% (43 000). Разом — 87%. Східна Європа за 2000–2023 роки знизила КМС на 75% — з 38 до 9. Австралія й Нова Зеландія тримають показник близько 3. Середній рівень країн ОЕСР — близько 10,3 на 100 000. США у 2024 році — 17,9 (649 смертей), що вище за більшість багатих держав і близько до українського «воєнного» 2024-го.

Територія / група	КМС на 100 000 живонароджень	Рік і тип оцінки	Що це означає на практиці
Світ загалом	197	2023, модель ВООЗ	Одна смерть на ~500 живонароджень
Країни з високим доходом	10	2023, модель ВООЗ	Кваліфікований супровід ~99% пологів
Країни з низьким доходом	346	2023, модель ВООЗ	Кваліфікований супровід ~73% пологів
Африка на південь від Сахари	454	2023, модель ВООЗ	70% усіх материнських смертей світу
Зони конфлікту	504	2023, модель ВООЗ	61% смертей світу при 25% народжень
Мирні, некрихкі країни	99	2023, модель ВООЗ	Уп’ятеро нижчий ризик, ніж у зоні війни
Україна	15 / 18,9 / 25,9	2023 ВООЗ / 2023–2024 UNFPA	Модель згладжує; національні дані ловлять війну
США	17,9	2024, CDC	Вище за більшість країн ОЕСР

Джерело: Trends in Maternal Mortality 2000 to 2023, ВООЗ / UNICEF / UNFPA / Група Світового банку / UNDESA (who.int, квітень 2025); національний аналіз UNFPA щодо України; CDC (материнська смертність у США, 2024).

Конфлікт — окремий множник. 37 країн у стані війни або інституційної крихкості дали 61% глобальних материнських смертей, маючи лише чверть світових народжень. КМС там 504 проти 99 у країнах без конфлікту й крихкості. Це не абстракція: зруйнований пологовий, відсутність холодового ланцюга для окситоцину, нічна дорога під обстрілом і відкладений кесарів розтин перетворюють керовану кровотечу на смерть за 20–40 хвилин.

Історично Європа стояла там, де зараз Сахель. Близько 1900 року в різних країнах гинуло 300–1000 жінок на 100 000 народжень. У Швеції та Фінляндії близько 1800-го — порядка 900. Різке падіння почалося не з «природного прогресу», а з конкретних технологій: асептика, сульфаніламіди наприкінці 1930-х, пеніцилін, донорська кров, ергометрин, згодом окситоцин, легальний безпечний аборт. Від 1939 до 1948 року материнська смертність у США впала на 71%. Країни, які сьогодні мають КМС 3–10, не «інші біологічно» — вони просто не втратили цей ланцюг.

Прогрес після 2015 року сповільнився. Середньорічне зниження КМС у 2000–2023-му — близько 2,2%. Щоб вийти на ціль 70 до 2030-го, потрібно майже 15% на рік — темп, якого національні системи майже не показують. Пандемія це підсвітила: кількість материнських смертей зросла з 282 000 у 2020-му до 322 000 у 2021-му, коли лікарні були зайняті COVID-19, а профілактичні візити відкладали.

П’ять міфів, через які виклик відкладають «на ранок»

Статистика мовчить, якщо жінка або її родина вважають небезпеку «нормальною таксою материнства». Нижче — твердження, які в кабінетах чути регулярно, і чому вони коштують часу.

«Здорова жінка при сучасних пологах не помре». Більшість смертей у країнах із середнім доходом — саме в жінок без «страшного» діагнозу в обмінній картці. Кровотеча після других-третіх пологів, еклампсія на 36-му тижні при «трохи підвищеному» тиску, тромбоз після кесарева в жінки, яка мало ходить після операції. Відсутність хронічної хвороби не скасовує акушерську фізіологію.
«Кесарів розтин безпечніший за природні пологи, тож хай одразу ріжуть». Плановий кесарів за показаннями рятує. Кесарів «для спокою» підвищує ризик кровотечі, тромбоемболії, інфекції й розриву матки в наступній вагітності. Національні 28% і 46% у прифронтових областях — не ознака «кращої медицини», а часто маркер зриву фізіологічних пологів і логістики.
«Після виписки відповідальність лікарні закінчилася». Формально — так, клінічно — ні. Сепсис розкручується на 3–7-му дні, тромбоз — протягом тижнів, кардіоміопатія й депресія з суїцидальним ризиком — місяцями. Пізня материнська смерть до року майже не входить у КМС, тому система її гірше бачить.
«Головний біль, набряки й мушки — від недосипу з немовлям». Після пологів це може бути. Може бути й еклампсія. Тиск вимірюється за хвилину. Якщо систолічний 140 і вище, особливо 160, — це не привід «потерпіти до планового патронажу».
«Крові завжди багато, прокладка за годину — норма». Лохиї зменшуються. Просочування великої прокладки швидше ніж за годину, згустки розміром із долоню, запаморочення, холодний піт — це кровотеча, а не «ще не відійшло». Очікування до ранку тут працює проти жінки.

Міф тримається, бо пологи в родині часто минають без катастрофи, і мозок узагальнює: «усі народжують». КМС 15–26 на 100 000 означає, що більшість справді народжують. Саме ця більшість заважає побачити хвіст розподілу, де вирішують хвилини.

Коли їхати самим, а коли викликати «швидку»: розклад на 42 дні

Не кожен дискомфорт після пологів — катастрофа, і не кожна «терпимість» — чеснота. Нижче межа, яку варто провести заздалегідь, ще до госпіталізації: хто телефонує, куди їдуть, який тиск вважається червоним.

Викликати екстрену допомогу негайно (не «подивимось до ранку»), якщо є хоча б один пункт:

Кровотеча: велика прокладка просочується швидше ніж за годину, повторювані згустки, різка слабкість, шум у вухах, липкий піт, серцебиття в спокої.
Тиск 160/110 і вище, сильний головний біль, порушення зору, біль у правому підребер’ї, судоми — навіть якщо дитина вже вдома.
Температура 38 °C і вище, озноб, різкий біль у матці, смердкі виділення, наростаюча слабкість на 2–10-й день — підозра на сепсис.
Раптова задишка, біль у грудях, односторонній набряк гомілки — тромбоемболія чи емболія, рахунок іде на хвилини.
Втрата свідомості, неможливість контакту, судоми, різкий біль у животі після кесарева чи природних пологів.

Зв’язатися з лікарем або акушеркою протягом кількох годин (планова «швидка» не обов’язкова, але відкладати на кілька днів не можна): температура 37,5–38 без ознобу; біль у шві, що посилюється; сеча пече; настрій падає до думок про самоушкодження; кровотеча сильніша за менструацію, але без колапсу; тиск 140–159 при головному болю.

Можна вести себе в межах звичайного післяпологового режиму, якщо кровотеча зменшується день у день, температура нормальна, тиск у робочих цифрах, шви не розходяться, є контакт із дитиною й сон хоча б уривками. Плановий огляд після виписки все одно потрібен: саме він ловить анемію, інфекцію й депресію, які не «кричать».

За моїм досвідом розбору історій виписок, найчастіший збій — не відсутність реанімації, а порожня пауза між другим і десятим днем, коли патронаж формальний, а жінка соромиться «турбувати» через головний біль. Саме в цій паузі живуть сепсис, еклампсія після пологів і тромбоз.

Чек-лист, який варто покласти в сумку до пологового — і дати копію партнеру. Він не замінює лікаря, але знімає туман «а чи варто дзвонити».

Знаю свій тиск до вагітності й останні цифри перед пологами.
Маю термометр, тонометр і запис групи крові.
Партнер знає адресу пологового, звідки виписали, і номер, куди дзвонити вночі.
Розумію, що таке «прокладка за годину» — не «трохи більше, ніж учора».
Після кесарева встаю й ходжу, як дозволили, а не лежу «щоб шви зрослися» — нерухомість підвищує ризик тромбу.
Не маскую задишку «я ж тільки що народила, звісно важко» — раптова задишка в спокої — привід викликати допомогу.
Якщо були прееклампсія, кровотеча, кесарів, багатоплідна вагітність або анемія — не пропускаю перший післяпологовий візит навіть «бо дитина не спить».

Що знижує ризик уже в цьому пологовому, а не «колись у системі»

Глобальна різниця між КМС 10 і 346 — це не езотерика. ВООЗ прямо називає набір дій, які відтворюються в будь-якій лікарні з мінімальним складом. Для жінки, яка народжує в Україні, це виглядає конкретніше, ніж «покращити систему».

Кваліфікований супровід пологів — акушерка, лікар, медсестра з навичками ведення пологів — закриває більшість раптових кровотеч і дистоцій. У країнах із високим доходом ним охоплено близько 99% народжень, у країнах із низьким — 73%. Україна формально близька до високого охоплення, але війна вибиває саме цей шар: нічна зміна без анестезіолога, відсутність крові 0(I) Rh-негативної, закритий операційний блок.

Окситоцин 10 МО одразу після народження дитини — препарат першої лінії проти післяпологової кровотечі. Якщо внутрішньовенний окситоцин недоступний, існують ергометрин, карбетоцин, мізопростол — гірші за окситоцин, але кращі за нічого. Пакет першої допомоги MOTIVE: масаж матки, окситоцин, транексамова кислота, внутрішньовенна рідина, огляд, ескалація. Сульфат магнію при тяжкій прееклампсії запобігає судомам ефективніше за більшість «крапельниць для судин», якими іноді підміняють протокол. Це не героїзм — це чек-лист, який працює, коли його виконують, а не «пам’ятають у загальних рисах».

Контрацепція й безпечний аборт у межах закону зменшують материнські смерті так само відчутно, як операційна: небажана вагітність у жінки з вадою серця чи тяжкою анемією — це відкладена статистика КМС. Післяпологовий візит у перші дні, а не «коли зручно за місяць», закриває сепсис і прееклампсію, які вже не видно в пологовому. Близько третини жінок у країнах із нижчим доходом не отримують навіть цього мінімуму.

Для різних читачок акцент різний. Тій, хто планує перші пологи в обласному центрі: обрати заклад із цілодобовим кесаревим і банком крові важливіше, ніж «домашню атмосферу». Тій, хто народжує вдруге після кесарева: ранній приїзд при початку перейм і письмова інформація про рубець. Партнеру: вміти виміряти тиск і не сперечатися з «швидкою», коли прокладка мокра щогодини. Керівнику громади: генератор, пальне й дорога до пологового вночі рятують більше, ніж новий ремонт холу.

Питання, які ставлять після першої цифри

Скільки жінок помирає при родах в Україні за рік, не «на 100 тисяч»? Абсолютне число коливається разом із кількістю народжень і повнотою обліку; воно невелике порівняно зі світовими 260 000, але саме тому кожен випадок видимий для системи. Коефіцієнт 25,9 на 100 000 у 2024-му за даними UNFPA означає вищий ризик однієї вагітності, ніж 18,9 роком раніше, навіть якщо пологів стало менше. Для порівняння з Польщею чи Німеччиною завжди дивіться КМС, не «скільки поховань».

Через скільки днів ризик уже «закритий»? Формально материнську смерть рахують до 42-го дня. Фактично тромбоз, інфекція, кардіоміопатія й суїцид працюють довше. Перша доба — кровотеча й еклампсія. Перший тиждень — ті самі плюс сепсис. Перший місяць — тромби. До року — серце й психіка. «Виписали — отже, здорове» — не медичний висновок.

Чи правда, що вдома народжувати небезпечніше? Планові домашні пологи в системі, де акушерка інтегрована зі стаціонаром і доїзд до операційної вимірюється хвилинами, дають низький ризик у низькоризикових жінок. Стихійні пологи в укритті, в дорозі, без окситоцину й без можливості перелити кров — це інша категорія. Війна зміщує українські пологи саме в другий сценарій, навіть якщо жінка «хотіла пологовий».

Чому США з їхніми витратами мають КМС вище за Україну мирного часу? Методика обліку, расові розриви в доступі, частка кардіометаболічних хвороб, пізня материнська смерть, яку CDC ловить краще за багато країн. Це не доказ, що американська реанімація гірша за сахельську. Це доказ, що КМС вимірює систему доступу, а не кількість апаратів у столичній клініці.

Що з цього залежить від самої жінки? Не все, і це важливо сказати прямо. Кровотечу зупиняє не сила характеру. Від жінки й родини залежить інше: стати на облік, лікувати анемію й тиск до пологів, не відмовлятися від профілактичного окситоцину «бо хочу природно», вимірювати тиск після виписки, не соромитися нічного дзвінка. Решту закриває держава: кров, кадри, дороги, захист лікарень.

Цифра 260 000 не зменшиться від того, що її ще раз повторять у заголовку. Вона зменшується, коли окситоцин лежить не в методичці, а в холодильнику чергової, коли післяпологовий візит відбувається, а не значиться, і коли головний біль на третю добу не називають «нормою молодої мами». Скільки жінок помирає при родах у конкретній лікарні — це вже не світова абстракція, а якість однієї зміни.

Кількість переглядів: 24